Часи в турецькій мові. Таблиця+відео

Турецькі граматичні часи, то такий же гемор як і у англійській і у будь-якій іншій мові, вже перепрошую за відвертість.

Але є і хороша новина: якщо вже розібралися, то знайте: половина граматики у вас у кишені і позору при розмові з носіями мови матимете значно менше. Ги.

Якщо є можливість, сходіть до викладача професійного хоча б на цю тему, то прояснить багато, а з викладачем займе всього години 2-3. Але, якщо ви досить дисципліновані, то, виевнена, здолаєте цю страшну химеру. Борітеся – поборите, казав класик.

Отже. Почнім з того з в турецькій сучасній мові 5 простих часів, і кілька складних. В складні вдаватися зараз не будемо, а от прості натаскаємо.

Отже:

• ·        Теперішній
• ·        Майбутній
• ·        Аорист
• ·        Минулий (буває доконаний і недоконаний)
• ·        Минулий неочевидний

Теперішній – нормальний собі стандартний теперішній час. Події відбуваються зараз.

Майбутній – щось відбуватиметься у майбутньому.

Аорист – гарне слово таке, ммм)) а це всього навсього невизначений імперфект, а якшо геть по-людськи, то дії відбуваçються у теп/мин/майбутньому назагал, але не відомо коли конкретно. Наприклад:  Я співаю (може зараз, а може я взагалі круглосуточно співати люблю, шо сюсідям вуха заклада). Я співав пісні (ніякої обставини часу нема і край, вот вам і неопредєльонность, шо власне і є визначальною рисою для аористу). В цьому часі також розрізняємо теперішній, минулий і майб.  Для прикладу сьогодні розберемося лише з теперішнім.

Минулий доконаний час – дія відбулася і забулася. Або ж не забулася, головне шо процес дії закінчено.

Минулий недоконаний – дія відбувалася, може даже мусолилася, але завершитися їй була не судьба. Типу, як у школі: ти прочитав Захара Беркута?  - ну я читааав.. Вот отакий то час.

Минулий неочевидний час. В цього часу теж купа гарних філологічних заковиристих назв, але мені подобається саме ця і от чому: дію, що відбувалася у минулому мовець сам-лічно не наблюдав, почув дзвін, як то кажуть. Цей час розпізнати легко-просто, бо тут при дієсловах є закінчення –miş, -mış,  -muş,  - müş.

Спершу провідміняємо кілька дієслів, а потім візьмемося коментувати в чім різниця при відмінюванні.

Ну, вйо.

Bilmek – Знати

		Теп.ч.	Майб.ч	Аорист (теп)	Минулий		Мин.неочевид.
					Док	Недок
Однина	Ben	Biliyorum	Bileceğim	Bilirim	Bidim	Biliyordum	Biliyormuşum
	Sen	Biliyorsun	Bileceksin	Bilirsin	Bildin	Biliyordun	Biliyormuşsun
	O	Biliyor	Bilecek	Bilir	Bildi	Biliyordu	Biliyormuş
Множина	Biz	Biliyoruz	Bileceğiz	Biliriz	Bildik	Biliyorduk	Biliyormuşuz
	Siz	Biliyorsunuz	Bileceksiniz	Bilirsiniz	Bildiniz	Biliyordunuz	Biliyormuşsunuz
	Onlar	Biliyorlar	Bilecekler	Bilirler	Bildiler	Biliyorlardı	Biliyormuşlar

Sevmek  - любити

		Теп.ч.	Майб.ч	Аорист	Минулий			Мин.неочевид.
					Док	Недок
Однина	Ben	Seviyorum	Seveceğim	Severim	Sevdim		Seviyordum	Seviyormuşum
	Sen	Seviyorsun	Seveceksin	Seversin	Sevdin		Seviyordun	Seviyormuşsun
	O	Seviyor	Sevecek	Sever	Sevdi		Seviyordu	Seviyormuş
Множина	Biz	Seviyoruz	Seveceğiz	Severiz	Sevdik		Seviyorduk	Seviyormuşuz
	Siz	Seviyorsunuz	Seveceksiniz	Seversiniz	Sevdiniz		Seviyordunuz	Seviyormuşsunuz
	Onlar	Seviyorlar	Sevecekler	Severler	Sevdiler		Seviyorlardı	Seviyormuşlar

Okumak - Читати

		Теп.ч.	Майб.ч	Аорист	Минулий		Мин.неочевид.
					Док	Недок
Однина	Ben	Okuyorum	Okucağım	Okurum	Okudum	Okuyordum	Okuyormuşum
	Sen	Okuyorsun	Okucaksın	Okursun	Okudun	Okuyordun	Okuyormuşsun
	O	Okuyor	Okucak	Okur	Okudu	Okuyordu	Okuyormuş
Множина	Biz	Okuyoruz	Okucağız	Okuruz	Okuduk	Okuyorduk	Okuyormuşuz
	Siz	Okuyorsunuz	Okucaksınız	Okursunuz	Okudunuz	Okuyordunuz	Okuyormuşsunuz
	Onlar	Okuyorlar	Okucaklar	Okurlar	Okudular	Okuyorlardı	Okuyormuşlar

Прошу вас, перепишіть все оце діло, шоб мені обідно не було))

Трошка про особливості перекладу отого минулого неочевидного. Наприклад візьмемо простеньке

Ben bunu biliyormuşum ama hatırlayamadım – Я це знав, але не міг пригадати. ЗНАВ  - але от інформація точно не випливла у потрібний момент, колись знав.

-         Mustafa ne yapıyor? (Що робить Мустафа?)

-         Okuyormuş (Він читав. Тобто він казав, що читатиме і мабуть і зараз читає. Але на власні очі я цього не видів. А може зовсім не читає, просто бреше як дише))

Або ще трошки про переклад Аористу того загадочного.

Ben hep okurum – Я все читаю (тобто весь час, протягом довгого часу)

Dondurma aldım. Sever misin? – Я купив/-ла морозиво. Ти любиш? (в сенсі, тобі подобається морозиво? Ти завжди любив, любиш і будеш його любити?))

Yeni kitapları aldım bugün. Akşam okuruz – Купила нові книжки сьогодні. Ввечері почитаємо.

І наостанок про граматичне відмінювання дієслів. В турецькій дієслівні форми утворюються за простою формулою

Корінь дієслова (незмінний)

Суфікс часу (для кожного часу окремий)

Особове закінчення (для Я – закінчення одне, для ВОНИ – інше)

 Наприклад, маємо дієслово Yapmak – робити.

Корінь незмінний YAP + додамо суфікс минулого доконаного часу –t- i особове закінчення першої особи однини, себто для займенника Я – ım. Що вийшло? YAPTIM – зробив.

Коли це дієслово заперечне то формула така:

Корінь дієслова (незмінний)

Заперечний суфікс –mu-, -mü-, -mı-, -mü-

Суфікс часу

Особове закінчення

Візьмемо те ж саме YAPMAK.

YAP + MA (заперечний суфікс) – d – (м-да, не –t-, але ми ж пам¢ятаємо про найнайхарактернішу рису турецької мови – гармонію голосних і приголосних?) + -IN- (для разнобразія, підставимо суфікс для ТИ)

Вийшло YAPTIM -, тобто Я ЗРОБИВ.

Класно пра?