Трошка флуду або як же ту мову учити?

Граматика і лексика то діло хороше, але часом хочеться чогось душевненького.

Пробило мене на спогади. 

Приїхала я сюди роксоляною такою, англійською говорила, а турецькою ні бум-бум. І мова гарна така, співуча, закінчення подібні, наче і схопити можна, а не дається.

І знаєте шо я такі робила?

По-перше слухала музику. улюблені пісні переписувала, слова вишукувала, пробувала перекласти (хоча цей метод дуже спорний, завжди тре пам"ятати про те, що поезія то метафори, переносні значення і ващє практично не жизнєно). але толк був, бо слова почала розрізняти у мовленні.

По-друге, з Хемом ми условилися на "10 фраз на 3 дні". себто ми виписували 10 фраз з розмовної мови і я або він їх постійно повторювали при нагоді. Наприклад "Küllük verebilir misin'' (можеш подати мені попільницю), або "Kahve içelim mi?" (вип"ємо кави?). 

Три. Мій алюблений штук. картки) порізані А4. одна сторона турецька, друга українська. По 100 в день (Мета була набити лексику хоче б поперід граматики, щоб можна було хоча би на пальцях із"ясниться же). Мені помогло. Хоча деякі мої учні крутять пальцьом біля вісків. Непродуктивно, мовляв. Кому що. Головне знайти свій метод. 

Чотири. Саме нудне. Але найпотрібніше. Граматики-посібники-розмовники. Їх ніхто не відміняв, а наоборот дохтор прописував. 

П"яте. Турецьке ТБ.  Тут навіть вслухатися не треба, най буде собі фоном, і то нереально добре працює, бо ж вухо звикає до мови, до інтонацій і ващє.

Є в мене одна знайома, Меліса зветься, яка вивчила італійську на курсах (які я, дурбецало, покинула). Добре здала екзамен. і поїхали на мовні курси у Мілан. Шоб удосконалить. Говоре, приїхала, зустрічають мене два хлопчика з курсів тих, привіталася, вони на мене, я на них. Коннекта ніякого. Я, каже, ще раз повторюю, з павзами, увєрєна, шо все правильно кажу. Вони тож з павзами говорити почали. Якось порозумілися. А вже потім, після тих трьох тижнів, її зустрічаючі розкололися: говорила вона без інтонації. А в кожної мови вона своя (а в італійській так зовсім найсвоїша). І в турецькій вона теж є, так шо слухаймо радейка і дивімося передачі.

Всім нам філологічного щастя)

Про уроки по скайпу тут

Будова простого речення в турецькій

В турецткій мові речення будуються дуже так хмм.. по-турецьки)

Це було один з моїх пунктиків, моя непідйомна ноша і т.д.

Але вся справа звичайно у практиці. навіть коли вам не виходить сказати те все діло турецьким стройом, спершу треба пробувати записувати речення а потім по кілька разів (а може і не по кілька) їх перечитувати і таким чином в голові засядуть ті конструкції.

Ну, менше тексту. Бліже к тєлу.

Bu bir arabadır. - Це автівка

 ( взагалі то там пише "це Одна автівка є").

Як видно, порядок слів у реченні в обох мовах абсолютно різний.

 Відомо, у багатьох європейських мовах існує невизначений артикль (в англійській - "a" наприклад). У даному випадку слово Bir також використовується для того, аби показати, що даний предмет є одним з категорії столів, квітів, будинків, учнів і автівок.І ще у таких реченнях використовується чудо дієслово-закінчення 

d (t) ir, 

-d (t) ir, 

-d (t) ur 

-d (t) ür

(про це трошка ще можна почитать отутаВО)

який узгоджується з останньою голосною кореня слова. Наприклад: Це (є) будинок.

Ще трошка прикладів:

Bu bir erkektir

Bu bir balkondur

Bu bir masadır

Bu bir çiçektir

Вам завданнячко, шоб не кисли без діла: перекласти речення вище.

До зустрічі, ріднулі

.

Про уроки по скайпу тут

Речення в турецькій мові. Вчимо слова

I.  Просте речення

Речення в ТМ (Турецькій мові) починаються підметами і закінчуються присудками. 

Наприклад:

Я йду - Ben gidiyorum

Ти біжиш - Sen koşuyorsun 

Усі інші члени речення стоять між підметом і присудком.  

Та речення всеодно варто почати іменником або займенником, а закінчити дієсловом, щоб гарно :) (є винятки, зичайно, але для початку вибудуємо стандарту картину системи мови, а тоді вже будемо вдаватися в подробиці)

Я живу в Стамбулі - Ben (Я) İstanbul'da (в Стамбулі) yaşıyorum (живу)

Вони їдять кебаб - Onlar (вони)  kebab (кебаб) yiyorlar (їдять)

Джан читає книгу - Can (Джан) kitap (книгу) okuyor (читає)

***

Давайте ще раз наголостмо на тих словах, які я використала у пості

Ben	[бен]	Я
Sen	[сен]	Ти
Onlar	[онла’р]	Вони
Gitmek	[гітме’к]	Йти
Koşmak	[кошма’к]	Бігти
Yemek	[йеме’к]	Їсти
Yaşamak	[йашама’к]	Жити
Okumak	[окума’к]	Читати
Kitap	[кіта’п]	Книга

Оцим знаком  ['] вказала наголос

Дієслова вказала у початковй формі (тут вони відповідають на питання Що робити? Що зробити?) і не вдаюся поки що у особові закінчення (хоча ви ж безумовно помітили що у дієслова у реченні  Ben İstanbul’da yaşıyorum яке закінчення? А початкова форма слова жити – yaşamak.

Усі питання  прошу в коментарі.

Про уроки по скайпу тут

Вивчити турецьку? Я допоможу

На адаптацію у Туреччині у мене пішов рік. За цей час я з горем пополам допетрала якісь завороти турецькі, пройнялася традиціями, які мені не завжди зрозумілі, і, звичайно, більш менш почала мекати розмовляти турецькою.

Через 2 дні буде 4 роки як я в Туреччині. 

27 квітня 2010 нога української простої дівчини ступила на землю бусурманів з метою переплюнути подвиги Роксолани оселитися тут мирним життям. 

Як філолог-практик, мова мені далася легше, аніж іншим. Вже в 2012 я почала читати дитячі книжечки турецькою, а з 2013 вже й дорослі почала.

А ото недавно пішла Юля (я тобто) та й здала екзамен на рівень знання турецької. Відчула, що пора. 

І от зовсім недавно з"явилося бажання поділитися з тими, кому "тоже нада". Мо" по роботі, а мо" по ділам амурним. 

Хочу створити такий ресурс, де люди могли б вчити турецьку, читаючи пояснення українською (бо  російськомовних викладачів є досить багато). Але не принципово. Кому українською буде не ясно, я перекладу.  

В добру путь

Про уроки по скайпу тут