Ще років 5 тому я б сама не дуже наважувалася б на уроки по скайпу.
А вдруг я заплачу, а вчитель втіче? Або не приходитиме?
А може мені не доходитиме, якщо я не відчуватиму грозного сопіння вчителля?
Наскільки ефективні можуть бути такі уроки?
Ліпше, якщо я розкажу про свій досвід не навчання, а вивчення.
Я готувалася до IELTS і вирішила взяти 5 уроків саме з тематикою цього екзамену. Знайшла собі викладачку з Манчестера і давай готуватися.
Це було класно. По-перше, всі знаходилися на зручній і комфортній території (я дома, вона раз дома, раз в офісі). По-друге, ми обидві були настроєні на результат. А по-третє всі потрібні нам матеріали були під рукою.
А ще по скайпу у мене відбувалася підготовка до виставки в Мілані (і кілька упроків італійської для вітання-прщання). Викладач дуже класний інструктор, снабжав мене відосами та pdf файлами, пояснював речі, які так само успішно пояснив би і один на один.
Отож, чи вивчення по скайпу ефективне? Якщо ви цього хочете - так. Якщо повезло з викладачем - зовсім нема за що переживати.
Як проходять мої стандартні уроки турецької мови у скайпі?
1) Важлива мета вивчення. З цього випливатиме програма студента.
2) в ход іде все - ютуб, власні відео, таблиці, книжки, відскановані матеріали, аудіо матеріали. ВСЕ! все, що йшло би в ход, якби ми з вами працювали сам на сам.
3) я люблю використовуватим онлайн дошку. То взагалі забеспечує відчуття ПРИсутНОсті.
4) що 12-го уроку влаштовуємо міні-тести для того, аби тримати студента в тонусі))
Дуже странно, але в Туреччині вивчення чогось по скайпу не дуже розвинене. Мої студіки-турки, шо вивчають рос мову рідко коли живуть в Туреччині, є 2 проживаючих в Англії і кілька в Росії або Україні. Сподіваємося, блага цивілізації прийдуть і до них.
А от в Україні, дякувати Богу, все ок з цим.
От і якшо у вас теж все ок, і мову вивчити хочеться, ласкаво просимо, назад виносимо, просто ласкаво просимо, да:))
Всіх своїх уроках я раджу використовувати у вивченні турецької мови метод карточок. Для мене це ідеальний метод. Я використовувала його всіх випадках коли починала вчити нову іноземну мову.
1-й варіант використання: звичайний папір А4 розрізати на 8 чи 16 частин - як вам зручно, написати іноземне речення з 1-го боку і переклад з іншого.
Чому речення? Перш за все тому що вивчити мову реченнями набагато простіше і природніше, аніж вчити мову словами. Запам'ятовувати слова у реченні допомагає вам водночас вивчити і побачити правила граматики.
Коли я починали вивчати турецьку, я виписувала собі по сто лексем у день.
Гралася з ними наче у карти. Тобто дивилися спочатку на турецькі слова якщо я не пам'ятала їх, то перевертала і читала переклад. Ті, які я вже знала, клала у праву стопочку. Які не знала — у ліву стопочку. Таким чином я не зупинялися до тих пір, допоки всі мої карточки не опинялися у праві стопці.
Ще один з варіантів використовування методу карточок — це розвішування карточок або клейких папірців на всі речі у домі. На телевізор, на сервант, на двері, на лампу. Таке допоможе з вивченням простих слів на першому етапі.
Один мій друг-турок вивчаючи польську завів зошита, на одній сторінці писав по 25 лексем. І цього чарівного зошита поклав у ... туалет. Там йому навчання давалося легше, мабуть))
Обирайте зручні для вас способи навчання, тільки тоді вивчення мови приноситиме радість
Турецька мова цікава тим, шо часом все відбувається там просто і логічно. Аж душу гріє.
Всі ми використовували речення типу "Я дуже погано почувався, ДО ТОГО ЯК прийняв ліки". Тобто така конструкція можлива і існує в багатьох мовах.
Бліжке к тєлу дєлу.
Як будувати таку мовну конструкцію, або якшо нормальною мовою: а як то робиться?
Беремо корінь турецького дієслова і додаємо до нього -madan önce (для -a, -ı, -o, -u) і -meden önce (вже для іншої групи голосних -e, -i, -ö, -ü).
І ось як воно виглядає на ділі:
1. O gelmeden önce gitmemiz lazım - Поки він/вона не прийшов(-ла), нам треба піти
2. Okul başlamadan önce okumayı biliyordum - тут давайте перекладемо речення з кінця, звичніше для нас буде - Я вмів читати до того як почав школу (до того як почав ходити у школу)
3. İşe gelmeden önce kahvaltı yaptım - До того як прийти на роботу, я поснідала (знову ж таки, переклад з кінця був би звичніший нам)
Якщо вам цієї інформації виявилося недостатньо, то прошу бардзо ось вам її більше тут
Привіт усім моїм котам, які беруться вчити або вже вчать турецьку.
Мабуть вже і книжок собі накачали, да?)
Якшо да, то ок, а якщо ні, то запропоную вам кілька з тих, що постійно використовую на уроках.
Перш за все - Хітіт! Цю книжку використовують для курсів Tömer (якщоо ви вже в темі. то явнознаєте що то одні з кількох основних і хороших курсів турецької мови). Звичайно, наявність самих книжок мову в голову не вкладає, але матеріал добрий, якісний. І якщо все таки захотіти, то лише за допомогою цих підручників можна добитися результату в турецькій мові
Далі йдуть мої улюблені анекдоти турецькою. Вони часом навіть не смішні, простимо авторів книжки за це. Зато там тексти не заумні, хоча багато слів виключно літературних і застарілих навіть трошки є (але то для загального розвитку тільки плюс).
Кузнецов П.И. Учебник турецкого языка. Для сісти і розібратися з граматикою турецької. Підручних для філологів певнембільше, але якщо у вас є толковий вчитель, а ви не філолог, то викладач направить вас на правильне використання інформації.
Є непогані матеріали у Дудіної та Сидоріної, але то вже більш для тих, хто хоч поняття має ро турецьку мову.
Сподіваюся, книжки стануть вам у пригоді) Матеріалів багато - аби бажання
Любі-шановні.
Може у когось ще немає цієї книжечки для читання-перекладу і лексики турецької мови, то просю пана - скачуйте наздоровлє.
Особисто мені матеріал подобається, часом використовую на уроках, дякую аворові - Аллі Кельменчук - скачати тут
Мейл для питань adacutruna@gmail.com
Блог про життя українки в Туреччині тут
Турецькі граматичні часи, то такий же гемор як і у англійській і у
будь-якій іншій мові, вже перепрошую за відвертість.
Але є і хороша новина: якщо вже розібралися, то знайте: половина граматики
у вас у кишені і позору при розмові з носіями мови матимете значно менше. Ги.
Якщо є можливість, сходіть до викладача професійного хоча б на цю тему, то
прояснить багато, а з викладачем займе всього години 2-3. Але, якщо ви досить
дисципліновані, то, виевнена, здолаєте цю страшну химеру. Борітеся – поборите,
казав класик.
Отже. Почнім з того з в турецькій сучасній мові 5 простих часів, і кілька
складних. В складні вдаватися зараз не будемо, а от прості натаскаємо.
Отже:
·Теперішній
·Майбутній
·Аорист
·Минулий (буває
доконаний і недоконаний)
·Минулий неочевидний
Теперішній – нормальний собі
стандартний теперішній час. Події відбуваються зараз.
Майбутній – щось
відбуватиметься у майбутньому.
Аорист – гарне слово
таке, ммм)) а це всього навсього невизначений імперфект, а якшо геть
по-людськи, то дії відбуваçються у
теп/мин/майбутньому назагал, але не відомо коли конкретно. Наприклад: Я співаю (може зараз, а може я
взагалі круглосуточно співати люблю, шо сюсідям вуха заклада). Я
співав пісні (ніякої обставини часу нема і край, вот вам і
неопредєльонность, шо власне і є визначальною рисою для аористу). В цьому часі
також розрізняємо теперішній, минулий і майб.
Для прикладу сьогодні розберемося лише з теперішнім.
Минулий доконаний час – дія відбулася і забулася. Або ж не забулася, головне шо процес дії
закінчено.
Минулий недоконаний – дія відбувалася, може даже мусолилася, але завершитися їй була не судьба. Типу, як у школі: ти прочитав Захара Беркута? - ну я читааав.. Вот отакий то час.
Минулий неочевидний час. В цього часу теж купа гарних філологічних заковиристих назв, але мені подобається саме ця і от чому: дію, що відбувалася у минулому мовець сам-лічно не наблюдав, почув дзвін, як то кажуть. Цей час розпізнати легко-просто, бо тут при дієсловах є закінчення –miş, -mış, -muş, - müş.
Спершу провідміняємо кілька дієслів, а потім візьмемося коментувати в чім різниця при відмінюванні.
Ну, вйо.
Bilmek – Знати
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист (теп)
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Biliyorum
Bileceğim
Bilirim
Bidim
Biliyordum
Biliyormuşum
Sen
Biliyorsun
Bileceksin
Bilirsin
Bildin
Biliyordun
Biliyormuşsun
O
Biliyor
Bilecek
Bilir
Bildi
Biliyordu
Biliyormuş
Множина
Biz
Biliyoruz
Bileceğiz
Biliriz
Bildik
Biliyorduk
Biliyormuşuz
Siz
Biliyorsunuz
Bileceksiniz
Bilirsiniz
Bildiniz
Biliyordunuz
Biliyormuşsunuz
Onlar
Biliyorlar
Bilecekler
Bilirler
Bildiler
Biliyorlardı
Biliyormuşlar
Sevmek - любити
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Seviyorum
Seveceğim
Severim
Sevdim
Seviyordum
Seviyormuşum
Sen
Seviyorsun
Seveceksin
Seversin
Sevdin
Seviyordun
Seviyormuşsun
O
Seviyor
Sevecek
Sever
Sevdi
Seviyordu
Seviyormuş
Множина
Biz
Seviyoruz
Seveceğiz
Severiz
Sevdik
Seviyorduk
Seviyormuşuz
Siz
Seviyorsunuz
Seveceksiniz
Seversiniz
Sevdiniz
Seviyordunuz
Seviyormuşsunuz
Onlar
Seviyorlar
Sevecekler
Severler
Sevdiler
Seviyorlardı
Seviyormuşlar
Okumak - Читати
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Okuyorum
Okucağım
Okurum
Okudum
Okuyordum
Okuyormuşum
Sen
Okuyorsun
Okucaksın
Okursun
Okudun
Okuyordun
Okuyormuşsun
O
Okuyor
Okucak
Okur
Okudu
Okuyordu
Okuyormuş
Множина
Biz
Okuyoruz
Okucağız
Okuruz
Okuduk
Okuyorduk
Okuyormuşuz
Siz
Okuyorsunuz
Okucaksınız
Okursunuz
Okudunuz
Okuyordunuz
Okuyormuşsunuz
Onlar
Okuyorlar
Okucaklar
Okurlar
Okudular
Okuyorlardı
Okuyormuşlar
Прошу вас, перепишіть все оце діло, шоб мені обідно не було))
Трошка про особливості перекладу отого минулого неочевидного. Наприклад візьмемо простеньке
Ben bunu biliyormuşum ama hatırlayamadım – Я це знав, але не міг пригадати. ЗНАВ - але от інформація точно не випливла у потрібний момент, колись знав.
-Mustafa ne yapıyor? (Що робить Мустафа?)
-Okuyormuş (Він читав. Тобто він казав, що читатиме і мабуть і зараз читає. Але на власні очі я цього не видів. А може зовсім не читає, просто бреше як дише))
Або ще трошки про переклад Аористу того загадочного.
Ben hep okurum – Я все читаю (тобто весь час, протягом довгого часу)
Dondurma aldım. Sever misin? – Я купив/-ла морозиво. Ти любиш? (в сенсі, тобі подобається морозиво? Ти завжди любив, любиш і будеш його любити?))
Yeni kitapları aldım bugün. Akşam okuruz – Купила нові книжки сьогодні. Ввечері почитаємо.
І наостанок про граматичне відмінювання дієслів. В турецькій дієслівні форми утворюються за простою формулою
Корінь дієслова (незмінний)
Суфікс часу (для кожного часу окремий)
Особове закінчення (для Я – закінчення одне, для ВОНИ – інше)
Наприклад, маємо дієслово Yapmak – робити.
Корінь незмінний YAP + додамо суфікс минулого доконаного часу –t- i особове закінчення першої особи однини, себто для займенника Я – ım. Що вийшло? YAPTIM – зробив.
Коли це дієслово заперечне то формула така:
Корінь дієслова (незмінний)
Заперечний суфікс –mu-, -mü-, -mı-, -mü-
Суфікс часу
Особове закінчення
Візьмемо те ж саме YAPMAK.
YAP + MA (заперечний суфікс) – d – (м-да, не –t-, але ми ж пам¢ятаємо про найнайхарактернішу рису турецької мови – гармонію голосних і приголосних?) + -IN- (для разнобразія, підставимо суфікс для ТИ)
