Гармонія голосних в турецькій мові

Який нуднуватий пост починається. Але треба це пережити для того, аби говорити без помилок :)

Пост орієнтований на тих, хто в душі трошка філолог і кому конче хочеться дійти тями у вимові і граматиці. Якщо використовуватиму мудрагельські слова і десь щось буде не ясно, прошу, в коментарях м"яко натякніть мені на це :)

Також цей пост орієнтований не для геть новчачків, а для тих. хто уже встиг пройти перший рівень вивчення ТМ (турецької мови)


Почнемо. кхм-кхм.


Гармонія твердих голосних (є і таке) та м"яких (Büyük ünlü uyumu)

Тверді голосні в турецькій мові це: a, ı,o, u
М"які голосні: e, i, ö, ü

Тут все просто ы доступно

а. Якщо слово в турецькій мові починається складом, що містить тверду (велярну) голосну, то всі інші склади повинні містити тільки тверду голосну. Наприклад:

a --> a, u, ı ana, bağlamak, basın, basınç, barış
ı --> a, u, ı kısır, kışın, kısa, sıcak, kıyma
o --> a, u torun, tolga, tohum, soluk, topuk
u --> a, u tuğla, kuru, yulak, kurşun, kulak

б. І навпаки: якщо слово в турецькій мові починається складом, що містить м'яку (палатальну) голосну, то всі інші склади повинні містити тільки м'яку голосну. Наприклад::
e --> e, i, ü tekir, tekin, kesim, keskin
i --> e, i, ü piliç, pire, pinti, tiksinti, tilki
ö --> e, ü sönük, sözcü, kömür, köle, köpek
ü --> e, ü sürü, hüner, dünür, püflemek, püskürtü

Тобто, іншими словами: масло масляне не ліпимо, а якшо почали слово з твердими голосними, то так його і завершимо.

Просто ж правда?


Двохваріантна гармонія  / iki ses uyumu

Це, власне кажучи, гармонія з закінченнями (множини або відмінкових закінченнях)

Закінчення множини в турецькій мові:

 (-lar/-ler)

Афікси на позначення напрямку дії, відповідає на питання: куди? звідки? де?
-da (-da/-de)
-ta (-ta/te)
-dan (-dan/-den)
-tan (-tan/-ten)

Якщо останній склад в турецькому слові містить тверду приголосну (a, ı, o, u), то суфікс чи закінчення, що додаєтьсяповинен містити букву "a":

sınıf-lar - класи
okul-da - в школі
kitap-ta - у книзі
dolap-tan - із шафи

Якщо останній склад в турецькому слові містить м'яку приголосну (e, i, ö, ü), то суфікс чи закінчення, що додається повинен містити букву "e":
pencere-de -у вікні (біля вікна)
sepet-te - у корзині (кошику)
sözlük-ten - зі словника

Чотирьохваріантна гармонія / dört ses uyumu


(-dır/-dir/-dur/-dür)
-mı, -ın, -ı  і т.д.
(-tır/ -tir/ -tur/ -tür)

Якщо останній склад в турецькому слові містить:

A або I, приєднується суфікс чи закінчення, що містить I
E або İ, приєднується суфікс чи закінчення, що містить İ
O або U, приєднується суфікс чи закінчення, що містить U
Ö або Ü, приєднується суфікс чи закінчення, що містить Ü 

Про родинні зв"язки

На мейл прийшов запросик. дівчинка запуталася у словах, які позначають родинні зв"язки у турецькій сім"ї.

Почнемо з того, як зветеся ВИ, якщо раптом потрапили у турцьку сім"ю тільки тому, що закохалися в якогось турецького легіня.

Те, хто ви йому ви вже, певне, і без мене - мудрої - довідалися.

А от хто ви, для прикладу, його мамі і татові. Прааавильно: gelin  - невістка. Ви ще невістка усім його дядькам і тьоткам.

А от його меншим сестрам і братам, а також племінникам ви yenge [йенгЕ] - типу тітка, але не геть така вже тітка, як у нашому понятті, просто якби невістка але з повагою :)

Мама anne і тато baba.

Старший брат зветься abi. Це слово може використовуватися і як неформальне звернення до старшого за себе (ну на базарі наприклад). І якщо тих братів пару, то перш називають ім"я. Наприклад Алі абі.

Менший брат kardeş [кардЕш]. Менша сестра kız kardeş [киз кардЕш]

Дядько по батькові  amca [амджА]. І тьоті по татові hala

Дядько по мамі dayı [дайИ]. Тьотя по мамі teyze [тейзЕ]

На бабусю в Туреччині кажуть nene, в більш продвинутих сім"ях  anaanne [ана аннЕ] - мамина мама, та babaanne [баба аннЕ]   - татова мама.

Та nene якось миліше, як на мене.

А ще по курдськи кажуть ate (не знаю навіщо вам ця інформація, але мені захотілось дільнутися)))

На доцю кажуть kız. Власне, це слово перекладається як дівчин(к)а та й годі. На сина oğlu [оулу].

На внука (внучку) torun

Всім вітання :)

Про уроки по скайпу тут

Життєво важливо! Їжа

Турки люблять їжу. Та й ми дай боже.

Тому на затравку зпозаранку закину картинку і кілька лексем з вимовою (хоча там і прочитати легко)

Yiyecekler	[йійежеклЕр]	Їжа
İçecekler	[ІчеджеклЕр]	Питво (пиття?))
Ekmek	[екмЕк]	Хліб
Et	[ет]	М'ясо
Zeytin	[зейтІн]	Оливи
Peynir	[пейнИр]	Сир
Salam	[салАм]	Ковбаса
Sosis	[сосІс]	Сосиски
Yumurta	[йумуртА]	Яйце
Reçel	[речЕль]	Варення
Su	[су]	Вода
Çay	[чай]	Чай
Kahve	[кахвЕ]	Кава
Süt	[сют]	Молоко
Meyve suyu	[мейвЕ суйУ]	Сік
Limonata	[лімонатА]	Лимонад
Gazoz	[газОз]	Газована вода
Sahlep	[сахлеп]	Салеп

Ну і трошка розширю інформацію.

Наприклад у туреччині «normal ekmek» (нормальний хліб), то тільки такий м’який білий батон. Його люблять всі, кому дозволяє здоров'я та комплекція. 

А чорний хліб у них чорним не називається,  а зветься «kepek ekmek» (висівковий хліб).

Горду назву «et» носить тільки те м’ясо, що було колись коровою, бараном або козою. Бо куряче м”ясо у них зветься просто куркою «tavuk».

«Peynir» - всі сири, окрім твердого сиру. Твердий сир у них зветься «kaşar»  [кашар].

Про уроки по скайпу тут

Речення в турецькій мові. Вчимо слова

I.  Просте речення

Речення в ТМ (Турецькій мові) починаються підметами і закінчуються присудками. 

Наприклад:

Я йду - Ben gidiyorum

Ти біжиш - Sen koşuyorsun 

Усі інші члени речення стоять між підметом і присудком.  

Та речення всеодно варто почати іменником або займенником, а закінчити дієсловом, щоб гарно :) (є винятки, зичайно, але для початку вибудуємо стандарту картину системи мови, а тоді вже будемо вдаватися в подробиці)

Я живу в Стамбулі - Ben (Я) İstanbul'da (в Стамбулі) yaşıyorum (живу)

Вони їдять кебаб - Onlar (вони)  kebab (кебаб) yiyorlar (їдять)

Джан читає книгу - Can (Джан) kitap (книгу) okuyor (читає)

***

Давайте ще раз наголостмо на тих словах, які я використала у пості

Ben	[бен]	Я
Sen	[сен]	Ти
Onlar	[онла’р]	Вони
Gitmek	[гітме’к]	Йти
Koşmak	[кошма’к]	Бігти
Yemek	[йеме’к]	Їсти
Yaşamak	[йашама’к]	Жити
Okumak	[окума’к]	Читати
Kitap	[кіта’п]	Книга

Оцим знаком  ['] вказала наголос

Дієслова вказала у початковй формі (тут вони відповідають на питання Що робити? Що зробити?) і не вдаюся поки що у особові закінчення (хоча ви ж безумовно помітили що у дієслова у реченні  Ben İstanbul’da yaşıyorum яке закінчення? А початкова форма слова жити – yaşamak.

Усі питання  прошу в коментарі.

Про уроки по скайпу тут

Турецька абетка

Дякуючи всім, хто мав справу з турецькою абеткою, його зробили простим і незатєйлівім.

Турецька абетка

A	А	Armut	[ армут ]	Груша
B	Б	Beyaz	[бейаз ]	білий
C	Дж	Cam	[джам ]	скло
Ç	Ч	Çam	[чам ]	Сосна, хвоя
D	Д	Dev	[дев ]	гігант
E	Е	Elma	[ельма ]	яблуко
F	Ф	Fakir	[факір ]	бідний
G	Ґ	Gök	[ґьок ]	небо
Ğ	М’яка Г (означає подовження літери, що попереду)	Dağ	[даа ]	гора
H	Х	Helva	[хельва]	халва
I	И	Irmak	[ирмак]	струмок
İ	І	İsim	[ісім]	Ім’я
J	Ж	Jet	[жет]	струмінь
K	К	Kale	[калє]	За’мок
L	Л	Lale	[лалє]	Тюльпан
M	М	Mavi	[маві]	Синій
N	Н	Nane	[нане]	М’ята
O	O	Oda	[ода]	Кімната
Ö	«ьо» (типу м»яка О, як у слові «тьотя» без букви Т))	Örnek	[ьорнек]	Приклад
P	П	Pilav	[пілав]	Плов
R	Р	Radyo	[радйо]	Радіо
S	С	Ses	[сес]	Голос, шум
Ş	Ш	Şal	[шаль]	Легкий шарф (шаль)
T	Т	Tatlı	[татли]	Солодкий, десерт
U	У	Umut	[умут]	Надія
Ü	«ьу» (як «ю» у слові «тюльпан» без Т))	Ülke	[ьульке]	Країна
V	В	Volkan	[волкан]	Вулкан
Y	Й	Yoğurt	[йоурт]	Йогурт
Z	З	Zengin	[зенгін]	Багатий

Тепер трошка пробіжимося по деяким наведених у таблиці  словам і по заковиркам читання і вимови. 

1.     Як бачимо, так і читаємо. Такого балагану, як у англійській мові нема типу autumn - [отем]. Тут все простіше. Пише ar-mut, так і читаємо [ар-мут]

     2.  Трошки незвично для нас що турецька літера У це все таки [й] (для тих, хто вивчав ще й польську, то й зовсім ґєґнути мона, бо в польській мові це літера [и]. Тому вважаймо, що все таки й, і на перших порах аби звикнути, в текстах я собі домальовувала шапочку над тою літерою, і виглядало то десь так ỹ. Зато вивчила)

3.     C & Ç.  Різниця всього у хвостику. Я запам”ятала по такій аналогії: в українській мові дж-ч це пара дзвінкого і глухого звука. Тут так само.

4.     Мабть звернули увагу, що L турецька у слові, як правило м’яко вимовляється.

5.     S & Ş знову різниця у хвостику. При перших читаннях текстів раджу надписувати олівчиком зверху, шо то все таки Ş = ш. Деякі мої англійці по цю пору не можуть дійти пуття з тим ш.

На цьому слові про турецьку абетку завершую.

Якщо є питання - прошу в коментарі.

Якщо помітили помилку, теж в коментарі (але майте совість, на всю Стахановську не виставляйте мене дурнем, писніть мені десь окремо, шоб ніхто не бачив :) )

На фото: Аланія

Про уроки по скайпу тут